Нещодавно у смітнику синього кольору, що на вулиці Горіховій у Львові, було знайдено маленького Гімалайського ведмедика з родини ведмежих, що з ряду хижих. На грудях у нього світився яскравий півмісяць. Малому надали першу медичну допомоу і доправили до першої міської ветеринарної лікарні. З ведмежатком зараз працюють спеціалісти, маленький вже звик до людських рук. Особливо прив'язався Гімалайський ласун до Генадія Петровища Хруща, завідувача приймальним відділенням, який полюбив малого, як рідного. Тепер чоловік активно займається пропагандою заснування у Львові зоопарку, адже утримувати ведмедя в однокімнатній квартирі в центрі міста йому ніхто не дозволить, а віддати ведмедика до чужих рук, чужого міста, зоопарку Генадій Петрович не дає. Він навіть прикував себе до клітки, в якій зараз мешкає «місячний ведмідь», і погрожує розправою над собою... Всі ми добре знаємо, що Гімалайський ведмідь служить цінним об'єктом полювання. У китайській народній медицині використовується його жовчний міхур, а в кулінарії — лапи. Як може Генадій Петрович дозволити використати вемежатко у будь-якій із цих галузей? Як можемо ми?
